Пошук основних орієнтирів у виховній діяльності

Людство одвічно клопочеться тим, як краще поставити на ноги своїх дітей , турбується , щоб вони вийшли в люди, освоїли необхідну суму знань, засвоїли морально - етичні  закони свого часу, а то й проглянули вперед, пішли далі своїх батьків. Кожна епоха, кожна формація виробляла свої засоби, можна сказати, свою чи неписану, чи писану науку виховного впливу на людську особистість. 

Найперші і найголовніші інструменти класного керівника – слово і власний приклад. Педагог  покликаний володіти словом ювелірно, бути здатним надати йому магічної сили.

Працюючи з дітьми , я пам'ятаю , що життєвий світ особистості  являє собою єдність результату та процесу життєтворчості: жити  сьогоднішнім на основі минулого і в ім'я майбутнього.  Намагаюся  такий простір для дітей створювати.

Виховуючи особистість , я усвідомлюю , що життя - це внутрішньо суперечливий процес, і найголовніше тут - навчити жити, щоб сприяти розквіту особистості яка буде  змозі діяти:

-         виявляючи незалежність,

-         навчиться  свідомо передбачати майбутнє, прогнозувати його,

-         визначати життєву стратегію, свій життєвий проект.

-         Оволодіти методами рефлексії, діалогу із собою, світом, сучасниками,

-         усвідомити свою життєву місію, мету, знайти смисл життя,

-         зробити правильний життєвий вибір;

-         усвідомлювати масштаб своєї особистості;

-         оволодіти універсальними константами життєвого світу,

-         усвідомлювати смисл буття;

-         виробляти в собі потребу в безпеці, стабільності, захищеності;

-         потребу в повазі, самоактуалізації, самоздійсненні,

-         потребу в життєвому успіху, в досягненнях, виробляти свій стиль життя;

-         визначати духовні орієнтири;

- свідомо ставитися до головних, вузлових життєвих проблем.