Виховуйте трудовими захопленнями

(Василь Сухомлинський)         

    Десятиріччя роботи в школі переконали мене в тому, що праця відіграє надзвичайно важливу роль у розумовому розвитку. Розум дитини — на кінчиках її пальців.

Це педагогічне переконання виникло із спостережень. Я бачив, що в дітей із золотими руками, у тих, хто любить працю, формується ясний, допитливий розум. Йдеться не про всяку працю, а передусім про складну, творчу працю, в якій — думка, тонке вміння, майстерність. Факти з кожним роком усе більше переконували, що тут є безпосередній зв'язок. Чим вища майстерність, яку опанувала й опановує рука, тим розумніші дитина, підліток, юнак, тим яскравіше виявляється здатність до вдумливого аналізу фактів, явищ, причинно-наслідкових зв'язків, закономірностей.

Між діями руки і думкою — повсякчасний контакт: думка перевіряє, виправляє, удосконалює трудовий процес, рука ніби повідомляє їй про деталі, тонкощі, і праця розвиває розум, учить думати логічно, послідов­но, заглиблюватися в ті залежності між окремими фактами і явищами, які недосяжні для безпосереднього спо­стереження.

Досвід переконує, що для розумового розвитку шко­лярів треба вибирати такі види праці:

а)  Конструювання й монтування діючих моделей установок, механізмів, приладів.

Осмислювання взаємодій у трудовому процесі — чудовий, незамінний засіб розвитку найважливішої сфери мислення, пов'язаної з причинно-наслідковими, функціональними, часовими зв'язками.

б)  Вибір способів передачі, перетворення, трансформації енергії й руху. Мова йде про конструювання й монтування моделей і механізмів, установок, приладів, пристроїв, машин.

в) Вибір способів обробки матеріалів, вибір інструментів і механізмів, технологічних способів обробки.

Не можна уявити собі виховання тонкого, творчого розуму без того, щоб людина не навчилася найтоншого впливу своєї руки і своєї думки на об'єкт праці. У цьому впливі — реальне злиття думки й праці рук. Коли людина обробляє щось руками за допомогою ручних чи механіч­них інструментів, відбувається найскладніше явище: щомиті багато разів передаються сигнали від руки до мозку і від мозку до руки; мозок учить руку, рука розви­ває, вчить мозок. Задум у цей час не тільки здійснюється, але й повсякчас розвивається, поглиблюється, змінюється.

г) Створення середовища, необхідного для нормаль­ного розвитку життєвих явищ (у рослин і тварин), керування цим середовищем. З такою працею учні повинні мати справу в сільськогосподарському дослідництві (рослинництво, тваринництво). Це чудовий засіб переходу конкретних уявлень в узагальнення і переходу від висновків і узагальнень до практики. Виховна особливість цих видів праці полягає в тому, що людина думкою охоплює процеси, що відбуваються тривалий час у змінних умовах.